Давно не було омлету...
І знову я намагаюся щось зробити за мотивами!
За мотивами мотивів Аджарської кухні...
За технологією це по ходу навіть не омлет, а пиріг. Бо запікається в духовці або на плиті. Довго!
Перший раз робив за формулою сир + яйця + молоко + топлене масло. Дуже гут. Подається з зеленню і вином.
Вирішив повторити, але перекроїти під себе, бо, як мінімум смак покупного топленого масла м'яко скажемо не дуже.
Ну, про все по порядку!
Зелень вирішив запустити відразу. Далі стандарт - чашка домашнього молока, шість яєць. Молока виявилося тільки півчашки. Не біда, є селянські вершки! Ці вершки - це щось! Рівно через добу перетворюється на крем-фреш! Ну, у мене їх літрова банка. Мені не шкода:
Все перемішав:
Тепер сир. В ідеалі потрібно використовувати аджарський. У мене адигейський 350 гр.:
Сир в миску з сумішшю:
Знову ретельно перемішав і дав суміші злегка настоятися:
Тим часів дістав топлено масло. Пару шматків відрізав:
Олія на сковорідці - класика жанру:
Ну а далі готуємо омлет:
Я як завжди, імітував духовку, мені жарко і ниипет! Вогонь на самий малий і хвилин сорок запікав плюс час на відпочинок:
Багато запитували в приват, як я попередній омлет, з часниковими стрілками, подавав правильної круглої форми. А ось так!:
Виклав на тарілку. Подивився. А адже жодна шкварочка не потрапила в зріз стікляшкою. Подивився. Подумав і вирішив: та й хрін з ним! Виклав зверху ще три шматка зі шкваркаме. Так ніби веселіше стало. Та й не милуватися ж мені сім пирогом - а споживати під напої! Знову ж Саня зрадіє!
Можна помацати:
ЗИ: я навіть не знаю як смачніше. Перший варіант, або той, що показав. Але Клеопатра вибивала двері, просячи саме цей! А вона ще той гурман. Борщ без сметани - хрін доторкнеться!
This is not Iron Maiden. This is not Judas Priest. This is not fucking Metallica, this is
Manowar!