
Печінка російської свині.
Якийсь фашистське назва вийшло. Типу з книжки рецептів доктора Геббельса.
Ну, насправді все прозаїчно і тим краще для хулинара-обивателя.
Натаскался я, шановні, за відпустки, (встиг!;)) чим непомірно задоволений. Багато бачив, багато фотографував, багато їв! Але, йопт, скільки ниточці не витися, а «Рооодина...Їду я на Родинуууу!..»(с) Ну і далі па тексту... І скажу чесна - стасковался я з російської кухні! Тому сьогодні печінку! Бюджетна. Свиняча. Бо грошей після відпустки немає зовсім. А всі вигуки типу «Струму яловичу можна жерти!..» - для мене не актуальні. ![]()
Нам знадобиться:

Печінка - собсно сама свиняча печінка порізана на нетовсті брусочку. У мене 900гр. На двох без гарніру досить 400-500гр.
Цибуля - 2 головки.
Часник - 3-4 зубчики.
Морква - 1шт.
Молоко - близько 300-400мл.
Сметана - ну, грам стописят.
Сало - шпик.
Борошно - жменя.
Гірчиця - 1 чайна ложка. Рекомендую західну, зернисту, але у мене не виявилося.
Вино - біле/сухе. 70-80мл.
Масло - оливкова не «екстра». Чучуть.
Сіль/перець - як зазвичай. За смаком.
Замочуємо брусочки печінки в молоці мінімум на годину. Краще більше. У прохолодному місці.

Після години або більше розтоплюємо в розпеченій сковороді шматочки шпику і обсмажуємо на них віджату печінку до появи скоринки.

Солимо/перчимо. Потім викладаємо печінку в чашку і накриваємо кришкою. У ту ж сковороду додаємо масла й обсмажуємо цибулю, через хвилину додаємо моркву. Обсмаживши овочі додаємо трохи білого/сухого. Як випарується - всипаємо гість борошна і рівномірно розмішуємо:

Після цих маніпуляцій через пару/трійку хвилин додаємо молоко. На моє кількість печінки - мінімум склянку. Зменшуємо вогонь. Солимо/перчимо. Ретельно перемішуємо. Як тільки молоко закипить - додаємо сметану:

Перемішуємо і тушкуємо вийшов соус. Через 3-4 хвилини засипаємо в соус шматочку печінки. Додаємо рубаний крейди часник і чайну ложку гірчиці:

Знову перемішуємо, накриваємо кришкою і на дуже(!) малому вогні тушкуємо хвилин 25-30. До готовності коротше. На гарнір підійде все, що завгодно, але я чот скучив за різноманітної їжі!... чорного хлебушку... І, звичайно, російської горілочки:

Вийшло не гірше яловичої, а місцями і ніжніше. Гіркоти як не дивно ніфіга не було. Напевно, тому, що некрупна порізав. Соус знову ж таки абсолютно в тему. Коротше, смачно і бюджетно, чого багатьом зараз, власне, і потрібно.
А мені за сим дозвольте відкланятися...
Ваш Polkovneg.