Качка дика - локшина домашня
Продовжуючи тему недільних посиденьок після полювання - обіцяний крайній рецепт з качки. Як ви пам'ятаєте - привезено додому було дві. Велика пішла в духовку з яблуками, а маленька...
...пішла на локшину! Ну, не в тому сенсі, що її порізали «сцуко на локшину», але з її допомогою була приготована офігенна домашня локшина, яка вкотила в той вечір не гірше «яблучної качки», і таки остаточно поправила здоров'я мою алкобольному алкодругу. Іншим крім відчутних лікувальних властивостей вона доставила ще й гурманське насолоду.
Для початку выщипанную, опаленную, випатрану і ретельно вимиту качку, з видаленням всього зайвого, опускаємо в холодну воду і даємо злегка закипіти. На диво, але піни було небагато, знімав 1 або 2 рази по чучуть.
Як закипить і зняли першу піну - додаємо невелику цибулину пол гілки селери маленьку моркву, перець духмяний горошок (2 або 3 - не більше! Потім взагалі викинув, а то він, собака, все собою забивав) і звичайний чорний перець горошком. Пару маленьких лаврушек і побажання качці віддати нам відмінний бульйон!
Все, забуваємо години на півтора - більше можна, менше не можна. І, звичайно, на дуже малому вогні. Приступаємо до (здавалося) нудного процесу приготування локшини.
Я взагалі дуже люблю домашню локшину. Ну, знаєте, в курячих супах і все таке. А найбільше я люблю локшину як в лагмане - товсту, дуже довгу і...коротше це тема! А ще, як ви пам'ятаєте, ледачий до жаху. І тут - БІНГО - я шото згадав!!!
У мене вже пару років на кухні пилом без діла машинка для локшини (спагеті та іншого), яка покликана в лічені хвилини впоратися з годинниковою завданням по перетворенню шматка тіста в купу локшини. Тісто до речі звичайне, пельменний...
Розкачуємо в одному відсіку пару раз на самій товстої товщині (абать я грамматей), потім ще разок на другий з кінця. Виходить відчутно, але вже не дуже товсто. А взагалі - робіть на свій смак. Далі все локшину (кожну лапшичину) потрібно обваляти в борошні щоб вона не сміла злипатися з сусідкою...
Локшини повинно бути багато. Це все таки не суп-локшина, а саме «качина лапша»! ну і плюс окремо моя особиста пристрасть до цього виду макаронних виробів... 
Даємо їй трохи підсохнути, а тим часом пора займатися качкою.
Займатися качкою потрібно спокійно, нікуди не поспішаючи і іноді випиваючи (тільки не закушуючи м'ясом качки!) А завдання буквально така - витягнути її з готового бульйону (як втім і всі інші інгредієнти, які більше не знадобляться) на одну тарілку і методично знімати з неї шматочки м'яса. Звідусіль і про все.
Сожрале, звичайно, третина поки обробляли...
Бульйон солимо і доводимо до кипіння. Закидаємо партіями локшину. Варитися вона досить швидко! Пам'ятаємо і тут про горезвісне «аль денте»:
Готові партії локшини викладаємо в глибоке блюдо, можна (раджу) злегка приправити вершковим маслом з двох міркувань: аромат і не злипається.
Далі процедура проста. Беремо глибоку тарілку, накладаємо багато локшини. Потім заливаємо гарячим бульйоном, щоб він ледве покривав її. А зверху вже насипаємо качиного м'яса...
Перчимо. Наливаємо.
А мені опісля дозвольте відкланятися...
Ваш Polkovneg.