Серія «Кухня холостяка»... 
Зрозуміло, що це не рецепт зовсім... Так, думка. А думка в технології кінцевої обробки супу. Ну, давайте по порядку чтоли, а то скажуть що я непорядна...
Маємо нехитрий набір інгредієнтів:
Картопля. Штук 5-6.
Тушонка (я чот останнім часом дуже полюбляю кінську. Знайдіть хорошого виробника і товуйте з задоволенням)
Цибуля ріпчаста. Пару штук.
Морква самотня, але яскрава собою.
З спецій назвімо: чилі, чебрець, лавр, чорний перець горошком і сіль.
Ставимо варитися картоплю з цілими цибулинами. Морква полукружичками. Води багато не потрібно, буквально на 2-3 пальця від вмісту.
Коли картопля буде готовий - закидаємо подрібнене вміст банки з тушонкою, спеції, сіль:
Доводимо до кипіння і вимикаємо настоюватися. Ну, а тепер, собсно, думка, яка перетворює не тільки зовнішній вид супу, але і 100% його смак! Видаляємо листочки і гілочки і спеціальним приладом для «розштовхування»...расталкиваем вміст каструлі!
Я не знаю чому, але смак реально іншого. Спробуйте готовий суп просто, а потім подрібнений...
До речі, блендером це робити не потрібно, щоб зберегти таки трохи його фактуру. Не пюре, коротше, але і не бульйон з компонентами. Парубоцька магія, не інакше...
А мені опісля дозвольте відкланятися...
Ваш Polkovneg.